АЗИБИОТ® табл. п/плен. оболочкой 500 мг блистер № 3

АЗИБИОТ® табл. п/плен. оболочкой 500 мг блистер № 3

Артикульный номер: 189050

Форма: табл. п/плен. оболочкой 500 мг блистер

Производитель: KRKA (Словения)

В наличии (г. Харьков)
Цена:
112,62 грн.
Кол-во:
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
 
АЗИБІОТ®
(AZIBIOT®)
 
Cклад:
діюча речовина:   1 таблетка містить азитроміцину 500 мг у вигляді азитроміцину дигідрату;
допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, кросповідон, кальцію гідрофосфат безводний, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (E 171), лактози моногідрат, триацетин.
 
 Лікарська форма.  Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
 
Фармакотерапевтична група.  
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди,  лінкозаміди та стрептограміни. Азитроміцин. Код АТС J01F A10.
 
Клінічні характеристики.
Показання.
Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:
  • інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);
  • інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, негоспітальна пневмонія);
  • інфекції шкіри та м'яких тканин:  мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози; лікування нетяжких  форм Акне вульгарис;
  • інфекції, що передаються статевим шляхом: неускладнени та ускладнений уретрит/цервіцит, спричинений Chlamydia trachomatis.
 
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини,  до будь-якого іншого компонента препарата або до інших макролідних антибіотиків. Через теоретичну можливість ерготизму азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків.
 
Спосіб застосування та дози.
Азибіот® необхідно приймати за годину до або через дві години після їди, тому що одночасний прийом порушує всмоктування азитроміцину. Препарат приймають 1 раз на день. Таблетки ковтають не розжовуючи.
 Дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку і діти з вагою понад  45 кг
При інфекціях ЛОР-органів, дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин (окрім  мігруючої еритеми): 500 мг (1 таблетка) на добу протягом 3 днів.
При  мігруючій еритемі: 1 раз на добу протягом 5 днів: 1-й день – 1 г (2 таблетки по 500 мг), з 2-го по 5-й день – 500 мг (1 таблетка).
При інфекціях, що  передаються статевим шляхом: 1 г препарату Азибіот® одноразово.
При Акне вульгарис: курсова доза становить 6 г. Рекомендується наступна схема лікування: у перші 3 дні призначають по 1 таблетці по 500 мг 1 раз на день, наступні 9 тижнів – по 1 таблетці по 500 мг 1 раз на тиждень, причому на другий тиждень таблетку застосовують через 7 днів після попереднього прийому.
У разі пропуску прийому 1 дози препарату пропущену дозу належить прийняти якомога раніше, а наступні – з інтервалами у 24 години.
Ниркова недостатність
Пацієнтам з незначною дисфункцією нирок (кліренс креатиніну > 0,6 мл/с (40 мл/хв)) не має необхідності змінювати дозування. Не було проведено жодних досліджень за участю пацієнтів з кліренсом креатиніну < 40 мл/хв. Відповідно, слід з обережністю застосовувати азитроміцин таким пацієнтам.
Печінкова недостатність
Оскільки азитроміцин метаболізується в печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам з серйозним захворюванням печінки.
 
Побічні реакції.
Нижче вказані побічні реакції за системами організму та частотою: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000).
У кожній групі за частотою побічні ефекти представлені в порядку зниження серйозності.
З боку травної системи:
 - часто: нудота, блювання, пронос (іноді тяжкий), болі в животі та судоми;
 - нечасто: метеоризм, зниження апетиту;
 - рідко: запор, зміна кольору язика, псевдомембранозний коліт.
З боку органів слуху та рівноваги:
 - рідко: порушення слуху, дзвін у вухах.
Нетривалі порушеннями слуху та дзвін у вухах виникають особливо у пацієнтів, що приймають великі дози протягом тривалого часу. Більшість цих реакцій мають оборотний характер.
З боку нирок і сечовивідних шляхів:
 - рідко: інтерстиціальний нефрит і ниркова недостатність.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів:
 - рідко: порушення функції печінки, включаючи гепатит, холестатична жовтяниця, і, у виняткових випадках, печінкова недостатність, підвищення активності печінкових ферментів.
 З боку нервової системи:
 - нечасто: запаморочення, головний біль, безсоння, судоми, порушення смаку;
 - рідко: поколювання.
 З боку психіки:
 - рідко: агресивність, нервозність, неспокій, страх.
З боку імунної системи:
 - нечасто: легкі та тяжкі форми алергічних реакцій, таких як свербіж, висипання, кропив'янка;
 - рідко: гіперчутливість до світла, болі в суглобах, бронхоспазм і набряк Квінке, у виняткових випадках – мультиформна еритема, синдром Стівенса – Джонсона та епідермальний некроліз, анафілаксія.
 З боку серцево-судинної системи:
 - рідко: серцебиття, тахікардія та болі в грудях.
 З боку крові та лімфатичної системи:
 - рідко: тромбоцитопенія, нейтропенія, еозинофілія.
Якщо виникають тяжкі побічні ефекти, лікування необхідно припинити.
 
 
Передозування.
Типові симптоми передозування: оборотне порушення слуху, виражені нудота, блювання, діарея. У випадку передозування необхідно прийняти активоване вугілля та проводити симптоматичну терапію, спрямовану на підтримання життєвих функцій організму.
 
 Застосування у період вагітності або годування груддю.
Азитроміцин проникає крізь плаценту, однак не було виявлено шкідливого впливу препарату на плід.  Відповідні і добре контрольовані дослідження за участю вагітних жінок відсутні. Тому азитроміцин можна застосовувати під час вагітності лише у разі відсутності адекватних альтернативних ліків.
Дослідження щодо проникнення препарату у грудне молоко відсутні, таким чином, азитроміцин не слід застосовувати під час годування груддю.
 
Діти.
Препарат  застосовують дітям з масою тіла понад 45 кг.
 
Особливості застосування.
Алергічні реакції: повідомлялось, що у рідкісних випадках азитроміцин мав серйозні алергічні (рідко летальні) реакції, такі як ангіоневротичний набряк та анафілаксія. Деякі з цих реакцій зумовлювали  розвиток рецидивних симптомів і потребували більш тривалого нагляду і лікування.
Подовжена серцева реполяризація та інтервал QT, які підвищували ризик розвитку серцевої аритмії та тріпотіння-мерехтіння шлуночків, спостерігались при лікуванні іншими макролідними антибіотиками. Подібний ефект азитроміцину не можна повністю виключити у пацієнтів з підвищеним ризиком подовженої серцевої реполяризації.
Стрептококові інфекції: азитроміцин загалом ефективний у лікуванні стрептококу в ротоглотці, але немає жодних даних, які демонструють ефективність азитроміцину у профілактиці гострого ревматоїдного поліартриту.
Суперінфекції: як і у випадку з іншими антибактеріальними препаратами, можливо виникнення суперінфекції (наприклад мікозів).
Оскільки печінка є основним шляхом виведення азитроміцину, препарат слід застосовувати з обережністю хворим з вираженим захворюванням печінки. При лікуванні азитроміцином  були зареєстровані випадки фульмінантного гепатиту, який може призвести до небезпечної для життя печінкової недостатності. У разі появи ознак і симптомів порушення функції печінки, таких як швидко розвинена астенія, пов'язана з жовтяницею, темна сеча, схильність до кровотеч або печінкової енцефалопатії, необхідно негайно провести обстеження. Лікування азитроміцином слід припинити при появі ознак дисфункції печінки.
 
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Азитроміцин не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.
 
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Слід обережно призначати азитроміцин пацієнтам разом з іншими ліками, які можуть подовжувати інтервал-QT.
Антациди: при вивченні впливу одночасного застосування антацидів на фармакокінетику азитроміцину загалом не спостерігалося змін у біодоступності, хоча плазмові пікові концентрації азитроміцину зменшилися на 30 %. Азитроміцин необхідно приймати принаймні за годину до або через 2 години після прийому антациду.
Карбамазепін: у дослідженні фармакокінетичної взаємодії у здорових волонтерів азитроміцин не виявив значного впливу на плазмові рівні карбамазепіну або на його активні метаболіти.
Циклоспорин: деякі зі споріднених макролідних антибіотиків впливають на метаболізм циклоспорину. Оскільки не було проведено фармакокінетичних і клінічних досліджень можливої взаємодії при одночасному прийомі азитроміцину і циклоспорину, слід ретельно зважити терапевтичну ситуацію до призначення одночасного прийому цих ліків. Якщо комбіноване лікування вважається виправданим, необхідно проводити ретельний моніторинг рівнів циклоспорину і відповідно регулювати дозування.
Кумаринові антикоагулянти: повідомлялося про підвищену тенденцію до кровотеч у зв’язку з одночасним застосуванням азитроміцину та варфарину або кумарин-подібних пероральних антикоагулянтів. Необхідно проводити моніторинг протромбінового часу.
Дигоксин: повідомлялося, що у деяких пацієнтів певні макролідні антибіотики впливають на метаболізм дигоксину в кишечнику. Відповідно у разі одночасного застосування азитроміцину і дигоксину треба пам’ятати про можливе підвищення концентрацій дигоксину і проводити моніторинг рівнів дигоксину.
Метилпреднізолон: у дослідженні фармакокінетичної взаємодії у здорових волонтерів азитроміцин не виявив значного впливу на фармакокінетику метилпреднізолону.
Терфенадин: у фармакокінетичних дослідженнях не повідомлялося про взаємодію між азитроміцином і терфенадином. Як і у випадку з іншими макролідними антибіотиками, азитроміцин необхідно з обережністю призначати в комбінації з терфенадином.
Теофілін: азитроміцин не впливав на фармакокінетику теофіліну при одночасному прийомі азитроміцину і теофіліну здоровими волонтерами. Комбіноване застосування теофіліну та інших макролідних антибіотиків іноді призводило до підвищених рівнів теофіліну в сироватці крові.
Зидовудин: одноразові дози 1000 мг та багаторазові дози 1200 мг або 600 мг азитроміцину не впливали на плазмову фармакокінетику та виділення з сечею зидовудину або його глюкуронідних метаболітів. Однак прийом азитроміцину підвищував концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту, в мононуклеарах у периферійному кровообігу. Клінічна значущість цих даних неясна, але може бути корисною для пацієнтів.
Диданозин: при одночасному застосуванні добових доз у 1200 мг азитроміцину з диданозином шістьом добровольцям не було виявлено впливу на фармакокінетику диданозину порівняно з плацебо.
Рифабутин: одночасне застосування азитроміцину і рифабутину не впливало на плазмові концентрації цих препаратів. Нейтропенія спостерігалась у осіб, які приймали одночасно азитроміцин і рифабутин. Хоча нейтропенія була пов’язана із застосуванням рифабутину, причинний зв'язок з одночасним прийомом з азитроміцином не був встановлений.
 
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Азитроміцин є представником групи макролідних антибіотиків – азалідів, що мають широкий спектр антимікробної дії. Механізм дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка за рахунок зв’язування з 50 S-субодиницею рибосом і запобігання транслокації пептидів при відсутності впливу на синтез полінуклеотидів.
Механізм резистентності
Резистентність до азитроміцину може бути вродженою або набутою. Повна перехресна резистентність існує Streptococcus pneumoniae, бета-гемолітичного стрептокока групи А, Enterococcus faecalis та Staphylococcus aureus, включаючи метицилін-резистентний золотистий стафілокок (MRSA), до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів і лінкозамідів.
 
 
Спектр антимікробної дії азитроміцину
Чутливі
Аеробні грампозитивні бактерії
Staphylococcus aureus
Метицилін-чутливий
Streptococcus pneumoniae
Пеніцилін-чутливий
Streptococcus pyogenes (гр.А)
Аеробні грамнегативні бактерії
Haemophilus influenzae
Haemophilus parainfluenzae
Legionella pneumophila
Moraxella catarrhalis
Pasteurella multocida
Анаеробні бактерії
Clostridium perfringens
Fusobacterium spp. (види)
Prevotella spp.
Porphyromonas spp.
Інші бактерії
Chlamydia trachomatis
Види, які набувають резистентності у поодиноких випадках
Аеробні грампозитивні бактерії
Streptococcus pneumoniae
З проміжною чутливістю до пеніциліну
Пеніцилін-резистентний
Вродженорезистентні організми
Аеробні грампозитивні бактерії
Enterococcus faecalis
Стафілококи MRSA, MRSE (метицилін-резистентний золотистий стафілокок)
Анаеробні бактерії
Група бактероїдів Bacteroides fragilis
 
 
Фармакокінетика.
Біодоступність після перорального прийому становить приблизно 37 %. Максимальна концентрація у сироватці крові досягається через 2-3 години після прийому препарату.
При внутрішньому прийомі азитроміцин розподіляється по всьому організму. У фармакокінетичних дослідженнях було показано, що концентрації азитроміцину в тканинах значно вищі (в 50 разів), ніж у плазмі, що свідчить про сильне зв’язування препарату з тканинами.
Зв’язування з білками сироватки варіює  залежно від плазмових концентрацій і становить від  12 % при 0,5 мкг/мл до 52 % при 0,05 мкг/мл у сироватці крові. Уявний об’єм розподілу у рівноважному стані (VVss) становив 31,1 л/кг.
Кінцевий період плазмового напіввиведення з тканин відбувається протягом 2-4 днів.
Препарат активно метаболізується в печінці. Метаболіти не є мікробіологічно активними. В основному вони виводяться з калом, і менше 10 % дози азитроміцину виділяється у незміненому вигляді з сечею протягом наступних трьох днів. Особливо високі концентрації незміненого азитроміцину були виявлені в жовчі людини.
 
 
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: овальні, білі, двоопуклі таблетки з рискою, вкриті плівковою оболонкою.
 
Термін придатності. 5 років.
 
Умови зберігання.
Для лікарського засобу не потрібні спеціальні умови зберігання.
Зберігати  в недоступному для дітей місці.
 
Упаковка.
По 3 таблетки у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці.
 
Категорія відпуску.
За рецептом.
 
Виробник.
КРКА, д.д., Ново место, Словенія/
KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.
 
КРКА Польща Сп. з о.о., Польща/
КRKA Polska Sp. z o.o., Poland.
 
Місцезнаходження.
Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/
Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.
 
Ровнолегла 5, 02-235 Варшава, Польща/
Rownolegla 5, 02-235 Warsawа, Poland.